[Версия для печати]

Сіоністи зводять рахунки

Сіоністи зводять рахунки

Сполучені Штати Америки — країна економічного процвітання, країна, у якій дотримуються прав людини, країна — зразок демократії. Але так воно було до 1913 року. Саме цього року утворилася Федеральна резервна система (ФРС) — приватна банківська структура клану Ротшильдів (євреїв за походженням). ФРС друкує долари та видає під певний відсоток американському уряду.

Витрачаючи центи на виготовлення доларових купюр, власники Федеральної резервної системи наживають мільярдні статки. Сьогодні Америка має найбільший борг єврейським банкірам — близько восьми трильйонів доларів.

Пограбувавши американський народ, банкіри-сіоністи прийшли і на нашу землю, намагаючись обікрасти український народ. Змушуючи горе-керівників України брати позики та створювати валютний еквівалент гривні у вигляді доларових папірців, банкіри накинули фінансову петлю на шию Україні.

Америка дійшла до краю, проте продовжує боротися проти сіоністській мафії. Боротьба ця нелегка, але що раніше її розпочати, то легше Україні буде скинути ярмо сіоністів. Сьогодні сіоністська мафія знайшла своє вираження у формі секти Хабад-Любавичі.

Боротьба з сіоністською мафією в Америці забрала життя багатьох американських політиків. Наведемо деякі приклади.

Кандидат у президенти США, льотчик Чарльз Ліндберг

Чарльз Ліндберг став відомим завдяки першому в історії авіації перельоту через Атлантичний океан. Він був таким популярним, як пізніше Гагарін. Його кандидатуру висунули на президентські вибори 1932 року. Ще одним кандидатом, висунутим єврейською мафією, став до того часу невідомий нащадок голландських євреїв Франклін Рузвельт (Розенвельдт). Але чим не задовольняв євреїв Чарльз Ліндберг (судячи з прізвища він теж з єврейським корінням)? Свого часу його батько був сенатором США та вів запеклу боротьбу проти Федерального резерву та втягнення євреями США у Першу світову війну.

Чарльза Ліндберга відсторонили від боротьби за президентську посаду в досить жорстокий спосіб. За півроку до виборів у Ліндбергів викрали їхнього дворічного хлопчика. За його повернення зажадали викуп у розмірі 50 тисяч доларів. Далі справа розгорталася за дуже незрозумілим сценарієм. Гроші викрадачам віддавав доктор Гордон, який разом з Чарльзом Ліндбергом їздив на зустріч. Але саме Ліндберг потім брав участь у процедурі пізнання можливого викрадача. За злочин, який не здійснював, своїм життям заплатив Річард Гауптман. На момент передачі грошей дитини вже не було серед живих. Дворічного хлопчика жорстоко вбили — перерізали горло та вени на кінцівках і тіло обезкровилося. Усі ознаки ритуального вбивства.

Повернемося до справи. Прокурором на процесі був Давид Віленц. Звинуваченим, як зазначалося, був німець Гауптман. Але чому він? Як з часом з’ясувалося, справжніми виконавцями викрадення дитини Чарльза Ліндберга були Фіш та Вендель. Фішер був знайомий зі служницею Ліндбергів Віолеттою Шарпе, яка, напевно, і допомогла йому викрасти дитину. Гауптман же у цій історії з’явився з однієї причини — свого часу він позичив Фішу п’ять тисяч доларів. Фіш повернув борг Гауптману грошима, які він отримав від доктора Гордона, після чого той єврей втік до Німеччини, а після Другої світової війни переїхав до Ізраїлю і там помер 1969 року. Віолетту Шарпе вбили одразу після виклику її до поліції — отруїли ціаністим калієм. Ще один фігурант справи — Пол Вендель — також уникнув кримінальної відповідальності. За все відповів Річард Гауптман.

Втрата дитини зломила Чарльза Ліндберга. Про участь у президентських перегонах вже не йшлося.

Губернатор штату Луїзіани Хью Лонг

Хью Лонг мав на меті висунути свою кандидатуру на президентських перегонах 1936 року. Але Рузвельт та єврейська мафія мали інші плани. Саме в розпалі була підготовка до Другої світової війни, тож Рузвельта мали переобрати. Але шансів вдруге стати президентом у нього майже не було. 1933 року він конфіскував усе золото у громадян країни й оголосив карними злочинцями всіх, хто мав цей дорогоцінний метал. Окрім того, реалізація програми «Нова угода» призвела до збільшення бюрократичного апарату Вашингтона. На відміну від Рузвельта, Лонг намагався ліквідувати прошарок дуже багатих людей та обіцяв американцям стабільний дохід. Прикладом мало служити благополуччя штату Луїзіана. Розуміючи переваги Лонга, єврейська мафія вирішила ліквідувати його. 8 вересня 1935 року у будівлі Конгресу в Лонга двічі вистрілив зубний лікар Карл Вейс. Поранення не були смертельними, однак Лонг помер від втрати крові.

Конгресмен Луїс Мак Фадден

Мак Фадден у 20 — 30-х роках очолював Банківський комітет Конгресу США. Його фішкою була боротьба проти Федерального резервного банку США. Він продовжив те, що розпочав батько вже відомого Чарльза Ліндберга. 10 липня 1932 року Мак Фадден виступив у Конгресі з промовою, яка увійшла в історію Америки. У своєму виступі конгресмен заявив, що Велику депресію 1929 року було навмисне організовано, а Федеральний резервний банк є причиною боргу американської нації перед міжнародними єврейськими банкірами. І цей борг зростатиме. Ця промова не лише зробила Мак Фаддена знаменитим, а й наблизила його кінець. Через чотири роки, злякавшись, що конгресмен може взяти участь в президентських перегонах 1936 року, єврейська мафія вбила його. Це була четверта спроба вбити Мак Фаддена. Цього разу успішна.

Віктор Кравченко

4 квітня 1944 року Віктор Кравченко, працівник Радянської закупівельної комісії у Вашингтоні, здався американцям. 1946 року в Америці він випустив книгу «Я обираю свободу», у якій висвітлювалося життя у СРСР у 1920 — 1930-х роках. Зокрема, у книзі зазначалося, що СРСР є єврейським концентраційним табором, де здійснюється знищення народів Радянського Союзу. Після виходу книги розпочалося полювання на Кравченка, і не лише з боку радянських агентів. Західна преса звинувачувала Кравченка у брехні. У відповідь він подав до суду на французьку комуністичну газету «Французькі листи», яка найбільше вилила на нього бруду.

Судовий процес розпочався 1949 року. Результатом його стала нова книга Кравченка «Я вибираю правосуддя», де він приводить усі свідчення свідків на процесі. Через деякий час Кравченка вбили.

Генрі Х. Клейн

Генрі Клейн був угорським євреєм, який свого часу разом з батьками переїхав до Америки. Під час Другої світової війни Клейн, професійний юрист, захищав звинувачених у пацифізмі. Пацифістські промови Клейна не подобалися сіоністам. 1943 року він намагався розпочати процедуру імпічменту проти президента США, 1950-го — проти верховного судді країни Фелікса Франкфуртера (також єврея за походженням).

Генрі Клейн намагався у своїх статтях привернути увагу до злочинів євреїв. Ось деякі заголовки:

«Рузвельт, Франкфуртер, сіонізм, комунізм і Стандарт Ойл».

«Чому Сем Унтермейєр (голова Єврейського економічного конгресу) бойкотував».

«Ми під сіоністським гнітом».

«Гроші правлять та руйнують».

«Зупинити сіонізм та врятувати Америку».

«Сіоністська комуністичну змова».

«Рекет Рокфеллера-Ротшильда».

«Хто править євреями?»

«Ізраїль вигодовується на американських доларах».

1951 року Клейн помер.

Міністр оборони США Джеймс Форрестол

Джеймс Форрестол, перший міністр оборони США після Другої світової війни. Перш ніж обійняти цю посаду, він працював на фірмі Берні Баруха, радника шістьох президентів. Напевно, за гарну роботу Барух допоміг йому стати заступником військово-морського міністра. З часом він став морським міністром, потім — міністром оборони.

У щоденниках Форрестола можна зустріти досить цікаві думки. Так, наприклад, 3 грудня 1947 року він написав: «Рабин Абба Хіллет Сільвер дає гроші, але тільки тим кандидатам Республіканської партії, які виступають за те, щоб забрати Палестину в її громадян». 3 лютого 1948 року: «Прийшов син Франкліна Рузвельта та доводив, що євреї повинні взяти Палестину».

Америка планувала зробити штаб-квартиру ООН у Палестині, Форрестол всіляко заперечував доцільність цього рішення. Його колишній керівник попереджав Форрестола про небезпеку.

Слова Баруха справдилися. Під час перебування Форрестола у військовому шпиталі його скинули з 16-го поверху.

Сенатор Джозеф Мак Карті

Джозеф Мак Карті увійшов у історію боротьби з сіоністською мафією завдяки створеному ним Комітету з антиамериканської діяльності. Там допитували чиновників з приводу їхньої сіоністської діяльності. Звинувачення пред’явили більш як 150 особам. Реакцією на діяльність Комітету було створення Сенатського комітету, який почав розслідування діяльності Мак Карті.

1957 року сенатор Джозеф Мак Карті раптово помер. Єврейська преса стверджувала, що від цирозу печінки, позаяк сенатор полюбляв зазирати у чарку. Але насправді його отруєно.

Генерал Мак Артур

Генерал Мак Артур — герой Другої світової та Корейської воєн. Саме він 1952 року мав стати президентом США, а став причиною приходу до влади іншого генерала — Ейзенхауера. Чому?

1932-ий рік. Сіоністи планували здійснити в Америці революцію, схожу на ту, що відбулася 1918 року в Росії. Базою майбутньої революції мала стати Велика Депресія 1929 року. Її спеціально ініціювали інтернаціональні єврейські банкіри. Міжнародні банкіри гадали: якщо вдалося здійснити комуністичну революцію в Росії, то чому її не здійснити в Німеччині або Америці?

Схема дій досить проста: голодні люди відстоюють величезні черги за хлібом. Виникає соціальне напруження, і тут кілька єврейських провокаторів починають кидати каміння у поліцію. У відповідь стражі правопорядку стріляють. Ось вам і революція. 1932 року Комуністична партія Америки хоч і була невеликою, але була добре організованою.

1 липня 1932 року у Вашингтоні відбувся марш 60 тисяч ветеранів, які вимагали збільшення пенсій. Марш очолили майор Джордж Паттон та генерал Дуглас Мак Артур. Колишніх солдат намагалися спровокувати представники Комуністичної партії. Очолювали їх євреї Давид Нейхус та Емануель Левін. Але ветерани не піддалися на провокацію. Таким чином комуністичну революцію було попереджено.

Давид Нейхус ще зіграє свою роль у житті генерала Мак Артура. Під іменем Давида Найлза під час президентства Трумена він стане головним архітектором внутрішньої національної політики. Саме він переконає Трумена звільнити Мак Артура, коли Північна Корея вже майже була завойована. Через деякий час після повернення генерала до Америки Мак Артур раптово помер. За тодішнім звичаєм його було отруєно.

Письменник та філософ Францис Паркер Йокі

Францис Йокі закінчив 1941 року престижний юридичний університет Нотр Дамм. Але кар’єра юриста у Йокі не склалася, він почав займатися філософією історії. У відповідь на книгу Освальда Шпенглера «Кінець Європи» Францис Йокі написав працю «Імперія», де він доводив: Америка — справжня фашистська держава, яка винищує власних громадян. У результаті таких тверджень Йокі був змушений виїхати з Америки. За її межами він продовжував займатися політичною діяльністю. 1960 року ФБР заманило Йокі до Америки. В аеропорту його заарештували. Через деякий час Йокі помер у в’язниці Сан-Франциско. Йому було тільки 43 роки.

Президент Джон Кеннеді

Вбивство Джона Кеннеді — найвідоміше політичне вбивство ХХ століття. Його застрелили 22 листопада 1963 року в Далласі з гвинтівки Лі Харві Освальда (офіційно). Через кілька днів після арешту головного підозрюваного було вбито, хоча він перебував під охороною федеральних агентів. Вбивця — Джек Рубі (справжнє прізвище Рубінштейн). Загалом ця справа забрала життя кількох десятків людей.

Американська преса мусувала чутки про те, що вбивство Кеннеді відбулося з причини конфлікту між США та Кубою. Так, причиною смерті Кеннеді був конфлікт, але не між цими країнами. 1963 року Кеннеді дізнався про розробки Ізраїлем ядерної зброї. Він в ультимативній формі вимагав відкрити ядерний реактор в Дімоні для інспекції. Через три місяці Кеннеді було вбито.

Іще однією причиною загибелі Кеннеді стала його боротьба проти єврейських банкірів — Федерального резервного банку. Він розпочав випуск паперових грошей Державним казначейством.

Сенатор Роберт Кеннеді

Рідний брат Джона Кеннеді. Його вбили, бо якби він став президентом, то неодмінно докопався б до справжніх вбивць брата. Офіційно Роберта Кеннеді застрелив палестинський араб Ширхан Башир Ширхан. За його свідченням, він стріляв спереду та горизонтально з відстані кількох метрів, хоча під час розтину було виявлено, що у Роберта Кеннеді вистрелили впритул у правий бік. Крім того, Ширхан лише поранив майбутнього президента, фатальний постріл зробив охоронник Роберта Кеннеді.

Мировий суддя США Мартин Махоні

Мартин Махоні помер наприкінці 1969 року у результаті гострої серцевої недостатності. У його смерті не було б нічого дивного, якби не один факт: рівно за рік до своєї смерті Мартин Махоні виступив за скасування Федерального резервного банку, заявивши, що долари, тобто федеральні резервні банкноти, не є законними грошима.

За матеріалами іноземних видань

"Персонал Плюс"
Опрос
Результатом Глобального Кризиса станет:






Проголосовало: 5058 ч.

Предиктивное программирование

Во власти Символов

СПИД: лженаучный терроризм

(c)2006 За Родину! | zarodinu.org.ua